глупий — прикметник пізній, глибокий про осінь, ніч … Орфографічний словник української мови
глупий — [Ⅰ.] пого, ч. Ол. Неїстивний гриб. Глупого гриба або блювака часто можна знайти в лісі. [Ⅱ.] па, пе, Ол. Дурний, безтолковий … Словник лемківскої говірки
глупо — рідко. Присл. до глупий. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
глупство — а, с., рідко. 1) Властивість за знач. глупий. 2) Нерозумний вчинок, задум, вислів … Український тлумачний словник
глупуватий — а, е, рідко. Трохи глупий. || Без розумного змісту. || у знач. ім. глупува/тий, того, ч.; глупува/та, тої, ж. Трохи глупа людина … Український тлумачний словник
пізній — 1) (який настає, з являється, прибуває після звичайного, потрібного, установленого часу), запізнілий, запізнений, запізній; припізнілий, припізнений (трохи пізніший, ніж слід, ніж очікувалося); спізнілий, спізнений (перев. про людей який… … Словник синонімів української мови